Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Чуваки, сегодня я расскажу вам историю, которая случилась со мной недавно. Знаете, я тут в жизни всех обгоняю, словно на моем мотоцикле, мощности которого достаточно, чтобы почувствовать настоящую свободу. Но, конечно же, вся эта история началась с закладки – с той самой, которая стала поворотным моментом в моей жизни.
Как-то раз на одной крутой вечеринке, я познакомился с одним парнем по кличке Чечик. Ну, этот парень разбирался в настоящих закрутках и всему, что связано с запретными субстанциями. Он поставил мне крутой трек и сказал, что у него есть одна закладка, способная взорвать всю мою реальность.
Я подумал: "А почему бы и нет?" Была жара, мы сидели на крыше, дымили мощную траву, и я вспомнил о его предложении. Ну что ж, ребята, тут я принял решение, которое повернуло мою жизнь в другую сторону, в сторону адреналина и безумия.
На следующий день я встретился с Чечиком, и он показал мне эту самую закладку. Это были кристаллы, сверкающие на солнце, словно бриллианты. Я чувствовал нарастающее наркотическое опьянение, когда они попали в мою кровь.
Знаете, ни одна психоделика не дала мне такого ощущения, словно я погружаюсь в другую реальность. Я стал чувствовать, как все вокруг становится ярче и интереснее.
С тех пор каждый день я ощущал это огненное желание еще раз побывать в том мире, где ничто не имеет значения, где я могу быть свободен и не зависеть от окружающей рутины. Так что я стал регулярным покупателем этой зеленой наркоты, которая казалась мне единственным спасением от обыденности.
Однако однажды Чечик сказал мне, что нашел еще одну закладку, которая может сделать наш опыт намного ярче и более экстремальным. Это был окс – бутират, наркотик, который я раньше только слышал понаслышке. Но моя жажда новых ощущений была слишком сильна, чтобы отказаться от этого.
Итак, на следующий день, я снова сел на свой мотоцикл, одел кожаные шорты и направился вместе с Чечиком в долину, чтобы испытать новый уровень взрыва.
| Гонка на мотоциклах |
Находка окса |
| Быстрый запах бензина и свобода в груди |
Чечик достал из кармана пакетик с оксом |
| Я разгоняюсь и чувствую ветер в волосах |
Он насыпает немного порошка на мою руку |
| Мотор ревет, а я уверен в своей непобедимости |
Я заламываю руку и вдыхаю его, словно последний вздох |
| Мотоцикл летит вперед, и я с ним |
Мои глаза закатываются, и я погружаюсь в новую реальность |
Что произошло дальше? Все стало таким ярким, словно я оказался в фильме, где я главный герой. Чечик и я провели в нетрезвом состоянии целую ночь, чувствуя каждый миг, словно он был последним. Мы летели на мотоцикле, словно птицы, и ржали до слез от внезапных приколов.
Но, конечно, все хорошее когда-то кончается.
И я выбрал свою новую главу. Я решил, что единственная зависимость, которая должна править в моей жизни, это мой любимый мотоцикл. Я больше не хотел быть пленником чего-либо.
Теперь я катался на своем мотоцикле уже не в кожаных шортах, а в своей любимой кожаной куртке, которую ни о чем не просили. Я наслаждался каждым километром дороги, каждым ветром, который ласкал мое лицо. Наркотики и экстремальные ощущения могут быть соблазнительными, но каждая закладка может стать крахом для всей твоей жизни. Иди своим путем, и не подпускай опасности к своей дороге.
И помни – жизнь это не психоделика, где все мшится вокруг, а настоящая реальность, в которой ты выбираешь свое будущее.